Вивчення мокротиння починають із огляду (макроскопічне дослідження) – спочатку в прозорій банці, потім у чашці Петрі, яку ставлять поперемінно на чорне й біле тло, відзначаючи наступні параметри:
Також оцінюють консистенцію й реакцію середовища. За консистенцією мокротиння буває рідким, тягучим, драглистим, помірковано в'яким і в'язким. В'язкість мокротиння багато в чому залежить від вмісту в ній мікроорганізмів, які виділяють ферменти, що розкладають мокротиння. При посиленні запального процесу в бронхах поряд зі збільшенням кількості білку, лейкоцитів і загальної чисельності мікроорганізмів, зазвичай відмічається розрідження мокротиння. Антибактеріальна терапія сприяє згущенню мокротиння.
Реакція середовища в мокротинні, зазвичай лужна. Кислою вона стає при розкладанні та від домішок шлункового соку.