
Хоріонічний гонадотропний гормон (хоріонічний гонадотропін, ХГЛ) – гонадотропний гормон, який виробляється плацентою вагітної жінки, починаючи з перших днів вагітності. Спочатку його синтезують ворсини хоріону - оболонки зародку на початковому етапі його розвитку, за допомогою якого відбувається обмін речовин між зародком і навколишнім середовищем. Пізніше його продукує плацента.
Разом з лютеїнізуючим і фолікулостимулюючим гормонами (які продукуються гіпофізом) належить до групи гонадотропних гормонів, завдання яких – регулювати діяльність статевої системи людини. Вміст хоріонічного гонадотропіну в крові вагітної жінки досягає максимуму приблизно на 12 тижні, після чого поступово зменшується до 16-го тижня і залишається на приблизно стабільному рівні до 33-го тижня включно. На 34-му тижні спостерігають друге збільшення концентрації ХГЛ, яке свідчить про наближення родів.
Хоріонічний гонадотропний гормон виявляють в крові вже через тиждень після запліднення, а в сечі збільшення його концентрації відзначається на другий тиждень. Практично всі експрес-тести для раннього виявлення вагітності засновані на визначенні цього гормону в сечі. У чоловіків і невагітних жінок хоріонічний гонадотропін може вироблятися лише клітинами пухлин. Завдяки цьому його визначення стало надійним інструментом в діагностиці раку, його лікуванні і контролі повторного росту пухлини.
У організмі вагітної жінки хоріонічний гонадотропін сповільнює розсмоктування жовтого тіла, яке виробляє жіночі статеві гормони (естроген і прогестерон), до того моменту, поки їх не почне синтезувати плацента. Крім того, цей гормон стимулює вироблення прогестерону у високих концентраціях, необхідних для підтримки вагітності та позитивно впливає на постачання плаценти поживними речовинами.
Норма концентрації хоріонічного гонадотропіну в крові у вагітних жінок:
Тижні вагітності | Вміст, мМЕ/мл |
---|---|
3 | 5-71 |
4 | 10-750 |
5 | 200-7 000 |
6 | 160-32 000 |
7 | 3 700-163 000 |
8 | 32 000-150 000 |
9 | 64 000-151 000 |
10-11 | 47 000-186 000 |
12-13 | 28 000-210 000 |
14 | 14 000-63 000 |
15 | 12 000-71 000 |
16 | 9 000-56 000 |
17 | 8 100-56 000 |
18 | 8 100-58 000 |
Норма концентрації хоріонічного гонадотропіну в сечі у вагітних жінок:
Тижні вагітності | Вміст, МЕд/доба |
---|---|
6 | 13 000 |
8 | 30 000 |
12-14 | 105 000 |
16 | 46 000 |
більше за 16 | 5000−20 000 |
Для достовірного аналізу необхідно значення концентрації хоріонічного гонадотропіну, одержаного при аналізі крові вагітної, розділити на медіану (середнє значення) для її терміну вагітності, який можна виявити за допомогою УЗД. Результат позначається як МоМ, а норма становить МоМ = 0,6 - 2,0. У випадку, коли плодів декілька (багатоплідна вагітність) одержане значення МоМ ділять на кількість плодів. Концентрації для медіани наведені нижче:
Тижні вагітності | Медіана, мМЕ/мл |
---|---|
3 | 17,5 |
4 | 141 |
5 | 1398 |
6 | 3339 |
7 | 39759 |
8 | 90084 |
9 | 106257 |
10-11 | 85172 |
12-13 | 66676 |
14 | 34440 |
15 | 28962 |
16 | 23930 |
17 | 20860 |
18 | 819817 |
Серед пухлин, що продукують хоріонічний гонадотропін, звертають на себе увагу агресивні і злоякісні трофобластичні пухлини, які утворюються при безконтрольному розмноженні клітин оболонки плаценти, – хорионкарцинома і міхуровий занесок. Крім того, його можуть синтезувати і інші пухлини, що рідко зустрічаються, – у чоловіків яєчок, у жінок – яєчників. Слід пам'ятати, що у жінок після настання менопаузи, хоріонічний гонадотропін може вироблятися гіпофізом і давати неправдиві позитивні результати аналізу.
Визначення вмісту хоріонічного гонадотропіну є достовірним показником настання вагітності, доступним вже з 6-го дня після запліднення. Упродовж самої вагітності контроль його концентрації дозволяє виявити дефекти плоду або загрозу викидня. Для виявлення хромосомних дефектів плоду хоріонічний гонадотропін визначають в першому триместрі разом з протеїном-А плазми (РАРР-А) - за сучасною термінологією це PRISCA І (Пріска І триместру). В другому триместі його концентрацію встановлюють разом із вільним естріолом та альфа-фетопротеїном, відповідно це PRISCA ІІ (Пріска ІІ триместру). При синдромі Дауна рівень гормону підвищується, при синдромі Эдвардса – знижується. Окрім цього, визначення хоріонічного гонадотропіну застосовується для діагностики позаматкової вагітності - невідповідність його концентрації терміну вагітності може бути підставою для такого діагнозу.