Аполіпопротеїн A1 (apo A-1) – один з представників групи аполіпопротеїнів, тобто білків, які сполучаються із жиророзчинними сполуками, наприклад холестерином. Таке поєднання білку та холестерину придатне для транспортування по кровоносній та лімфатичній системі. Крім цього, аполіпопротеїни можуть бути частинами ферментів, складовими рецепторів клітин та сполуками, що регулюють метаболізм жирів.
Серед аполіпопротеїнів, аполіпопротеїн A-1 є основним білком, який утворює з холестерином сполуки, що називаються ліпопротеїном високої щільності (ЛПВЩ) або «гарним холестерином». Сам холестерин нерозчинний у воді і для його переміщення до клітин, де він життєво необхідний для синтезу мембрани, утворюється комплекс із білками. Решта аполіпопротеїнів виконують інші функції. Наприклад, аполіпопротеїн А-4 приймає участь у всмоктуванні жирів в кишечнику, аполіпопротеїн А-2 контролює рівень вільних жирних кислот в крові, а аполіпопротеїн А-5 відіграє важливу роль в метаболізмі тригліцеридів, оскільки впливає на фермент, який їх розкладає до гліцерину і жирних кислот.
Аполіпопротеїн А-1, як компонент частинок ЛПВЩ, забезпечує прийняття жирів з клітин (в тому числі макрофагів усередині стінок артерій) для транспортування в інші тканини, включно із печінкою для їхнього виведення. Таким чином, цей білок формує частинки "видалення жиру" (англ. - fat removal). Як відомо, значна кількість лейкоцитів знаходиться не в потоці крові, а перебувають у своєрідному запасі біля стінок артерій. Ці частинки видалення жиру очищають лейкоцити від холестерину та інших ліпідів, чим суттєво зменшують ризик їхнього переродження у пінисті клітини. Пінисті клітини - це макрофаги, що наповнені жиром, які є первинною стадією утворення атеросклеротичного ураження (бляшки).
Крім транспортування холестерину, аполіпопротеїн A-1 переміщає тригліцериди, доставляє холестерин від клітин у печінку, де він переробляється в жовчні кислоти і виводиться з організму. Аполіпопротеїн A-1 утворюється в печінці та кишечнику. У зв'язку з тим, що аполіпопротеїн A-1 є основним білком ліпопротеїнів високої щільності, визначення його концентрації уточнює ступінь ризику розвитку ішемічної хвороби серця. Аполіпопротеїн A-1 сприяють виведенню холестерину із судинної стінки, тим самим перешкоджаючи розвитку атеросклерозу. Окрім концентрації, важливим є тип цього білку. Відомі різні мутації аполіпопротеїну А-1, результатом яких є розвиток атеросклеротичного ураження судин. Наприклад, у п'ятох з дев'яти пацієнтів із мутацією E164X, у віці понад 35 років, розвинулось передчасне склерозування коронарних артерій.
Доведено, що високий вміст ліпопротеїнів високої щільності знижує ризик розвитку атеросклерозу і серцево-судинних захворювань. Визначення вмісту тільки аполіпопротеїну A-1 дає мало інформації для оцінки порушення жирового (ліпідного) обміну, тому слід одночасно визначати концентрацію аполіпопротеїну В и розраховувати відношення аполіпопротеїн В/аполіпопротеїн A-1. У нормі це відношення менше 1.
В Швеції було проведено комплексне дослідження, у якому прийняло участь 785 пацієнтів старшого віку (77 років). Метою дослідження було порівняння аполіпопротеїнів A-1 (apo A-1) і B (apo B) з холестерином ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та холестерином ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) як маркерів для серцево-судинної смертності та захворюваності у людей похилого віку. За результатами цього дослідження встановлено, що серед усіх досліджуваних маркерів apo A-1 був найкращим показником смертності від ішемічної хвороби серця. Показано, що вміст аполіпопротеїну А-1 в сироватці крові є кращим маркером ризику серцево-судинних захворювань та смертності від них, ніж apo B, співвідношення apo B / apo A-1, ЛПВЩ та ЛПНЩ.
Нещодавно проведені дослідження повідомляють про зв'язок між високим вмістом аполіпопротеїну А-1 в сироватці крові та сприятливим прогнозом при кількох злоякісних пухлинах. Так, було досліджено 144 пацієнта із діагнозом колоректальний рак. За результатами аналізу показано, що високий рівень apo A-1 та, в меншому ступені, apo B, а також низький показник відношення вмісту apo B / apo A-1, пов'язані з поліпшенням виживання пацієнтів, як загального так і ракового. Натомість, низький вміст аполіпопротеїну А-1 пов’язується з розвиненою стадією пухлини та системним запаленням. Таким чином, вміст apo A-1 є перспективним додатковим маркером прогнозування розвитку колоректального раку.
Методи вимірювання apo A-1 в даний час стандартизовані Міжнародною організацією охорони здоров'я (WHO) та Міжнародною федерацією клінічної хімії (IFCC). Було запропоновано встановити границями норми для аполіпопротеїну В більші ніж 1,2 г/л, а для аполіпопротеїну А-1 менші за 1,2 г/л. Однак, оскільки чоловіки в цілому мають нижчі значення apo A-1, ніж жінки, може бути більш доцільним мати різні граничні значення аполіпопротеїну А-1 для чоловіків (1,15 г/л) та жінок (1,25 г/л). Що стосується граничних значень співвідношення apo B / apo A-I, то можна використовувати для визначення рівня ризику для чоловіків <0,9, а для жінок <0,8.
Крім атеросклерозу, зміни в структурі аполіпопротеїну можуть спричинювати інші захворюваня. Встановлено, що поліморфізм в гені, якій кодує цей білок, пов’язаний із віком, коли в людини проявляється хвороба Альцгеймера. Амілоїд, який накопичується в коліні після хірургічного втручання та призводить до амілоїдозу, складається переважно з аполіпопротеїну А-1, який виділяється з хондроцитів (хрящових клітин). У одному дослідженні було виявлено зниження рівнів аполіпопротеїну А-1 у хворих на шизофренію в спинномозковій рідині, мозку та периферичних тканинах.